Народження дитини – найбільше щастя для батьків. На дітях замикається Всесвіт. Маленькі ростуть. Згодом батьки передають своїх дітей у дбайливі руки вихователів. Садочок зустрічає їх, бере у свою велику родину, щоб навчити добра, щирості, людяності, щоб виховати справжніми людьми.
Одного весняного сонячного ранку до садочка мама привела трьохрічного хлопчика Богданчика. Діти по різному адаптуються до нового середовища, а в цієї дитини труднощів не було. Він одразу знайшов товаришів-однолітків.
Богдан запам’ятався вихователям хлопчиком з допитливими оченятами, завжди з посмішкою на обличчі. Він був розумним, спокійним, вихованим. Намагався завжди і в усьому бути першим: чи то вивчення цифр та літер, чи то спортивні змагання, чи малювання. Дуже полюбляв музичні заняття, завжди брав участь у всіх святах. Гарно співав та танцював, мав акторський хист. Запам’яталося, як у 2005 році під час підготовки до свята 8 Березня потрібно було хлопчикам взяти участь у номері з перевдяганням, то Богдан одним із перших зголосився брати участь. Ще згадується момент свята коли Богдан під час виконання пісні «Грицю, Грицю до роботи», яку співав разом із Ангеліною Зубаль, так ввійшов у роль, що всі глядачі були у захваті. А потім ділився своїми враженнями вдома.
Дівчатка завжди були оточені його увагою, а для хлопців він був надійним, вірним другом.
Богдане, ти став ще одним Ангелом-охоронцем для нас, для України.
Плачуть всі: і дорослі, й малі,
Туга й жаль нам серця розриває.
Горе нам, горе нашій землі!
Війна кращих синів забирає.
Ти далеко. Вже десь в висоті.
Добрим воїном будеш у Бога.
Вічна слава, юначе, тобі!
Жаль, коротка життєва дорога.