Та не лише казково-дивовижний палац залишили нам на згадку пани Львови, а ще й чудовий парк, що зігріває школу від холодних вітрів. Тепер уже не ходять його стежками вишукані дами у розкішних сукнях та їхні галантні кавалери, а метушиться дзвінкоголоса дітвора, і лише дуби-велетні тихенько нашіптують свою історію в віках. Про те, що парк був закладений силами селян, кріпаків панів Львових у 1745 році. Праця їх була каторжною. Вони викопали всередині парку ставок із плетивом широких канав, насипали вручну пагорби, які називають Горбатий, Лисий та острів Любові.
З давніх-давен, із покоління в покоління передається легенда про острів Любові. Звісно, ця легенда дійшла й до нашого часу.
Княгиня Львова найбільш за все любила свій маєток. А чудовий парк був найкращим місцем для відпочинку. Одного дня, прогулюючись чарівними стежками цього загадкового місця, вона побачила незнайомця. Їх погляди зустрілися, він палко подивився в її очі, від його погляду почало частіше битися серце дівчини. Не відводячи очей від княгині, він ледве вимовив, що з друзями вирушив на полювання і заблукав у лісах. Ганна Андріївна із ввічливості запросила юнака в маєток відпочити з дороги.
За вікном вітальні буяла весна: у повітрі – пахощі квітів, соловейко наспівує про кохання. Швидко минув час, зійшла перша зірочка. Загадковий юнак залишив палац та залишився в серці панянки назавжди.
Не судилося Ганні Андріївні зустріти на своєму шляху судженого. Так вона і пронесла через усе життя кохання до таємничого гостя, а острів, де молода княгиня зустріла свою єдину любов, був названий островом Любові.
Істинна ця легенда чи ні, нам не дізнатися ніколи. Але закохані юнаки та дівчата, прогулюючись стежками нашого парку, зупиняються біля пагорба, поринаючи у мить минулих століть, коли хвилююче почуття навіки заполонило чарівну панну, і вірять, що їхнє кохання буде вічним.
У ставку була панська купальня, дно якої було вистелено дубовими дошками. Водилося багато риби (в’юни, щуки, карасі), а на поверхні плеса плавали лебеді… Одночасно з утворенням ставка були висаджені дуби, липи, клени, ясени, сріблясті тополі, берези, сосни. Поряд зі звичайними та червоними дубами росте клен ясенелистий, татарський, ясен звичайний, чорна вільха, серце листа липа, берест, канадська тополя, сосна звичайна, зелений ясен, звичайна ліщина тощо.
Територія парку була оточена цегляним муром та глибоким ровом.
У парку на високих соснах гніздилися чорногузи. Лелек приваблювали й для них мостили гнізда, обплітали лозою. Графиня Львова милувалася роботою сміливця, який за 50 копійок зносив колесо на верхівку дерева-велетня.
Приємно і сьогодні пройти алеями парку, вдихаючи свіжу прохолоду аромату квітів, або просто посидіти на шовковій траві у тіні дерев.
